Моделі баз знань (медицина)
Система РІБС - призначена для визначення ризику виникнення ішемічної хвороби серця (ІХС) у практично здорової людини. Актуальність розробки її пояснюється тим, що в даний час в медицині чітко виражений процес переходу до концепції профілактики ІХС, тобто до концепції факторів ризику, пов'язаних зі стилем життя конкретного пацієнта. Розуміючи важливість цієї концепції, більшість лікарів мало займається профілактикою ІХС у повсякденній роботі. Однією з причин є відсутність чіткої системи виявлення факторів ризику ІХС, покликаної допомогти лікарю діагностувати і оцінювати ризик розвитку даного захворювання. Мета системи – розпізнати наявність факторів ризику ІХС з акцентом на індивідуальний спосіб життя пацієнта, використовуючи знання експертів. До особливостей системи можна віднести те, що з її допомогою у пацієнта діагностуються тип коронарної поведінки; ступінь соціально-психологічної підтримки; рівень фізичної активності; ступінь адекватності відпочинку;
Система ІНФАРКТ - допомагає лікарям діагностувати інфарктних хворих, оцінювати їх стан та давати прогноз розвитку наступних ускладнень при інфаркті міокарда: фібриляції; гострої лівошлуночкової недостатності; хронічної серцевої недостатності; аритмії; тромбоемболії; розриву міокарда; повторний інфаркт. Система висуває дві гіпотези: ускладнене та гладке (без ускладнень) перебіг інфаркту міокарда у хворого. Потім у процесі консультації з лікарем вона обчислює шанси цих гіпотез на основі симптомів хворого та його анамнезу. Якщо приймається перша гіпотеза, то починається аналіз обчисленої апостеріорної ймовірності, яка є основою для діагностування ступеня розвитку відповідного ускладнення інфаркту. Логічний висновок спирається на Байєсовський метод прийняття рішення;
Система ГЕПАТИТ - призначена для діагностики гострих та хронічних захворювань печінки. Система дає можливість: розпізнати причину захворювання печінки та по можливості шляхом її усунення отримати терапевтичний ефект; цілеспрямовано включити медикаментози для лікування захворювань печінки; провести статистичну оцінку терапевтичних заходів у пацієнтів У предметній області виділено три кластери знань: клінічні дані; лабораторні дані; морфологічні дані, що дозволяють встановити докладний діагноз захворювання печінки. Перший кластер знань використовує дані анамнезу та скарги хворого з боку печінки, результати пальпації та перкусії печінки, а також огляду (зовнішнього вигляду) хворого. Другий кластер знань на основі лабораторно-хімічних змін функції печінки, ураження печінкової клітини, холестазу, активності мезенхіми та досліджень імунологічної реакції дає можливість визначити тип жовтяниці, а також характер захворювання печінки. Третій кластер дозволяє визначити свідчення для морфологічної діагностики. Наприклад, видається інформація про те, що треба проводити черезшкірну біопсію печінки чи не треба;
Система АДРАМЖ (автоматична діагностика раку молочних залоз) призначена для ранньої діагностики пухлин молочних залоз. Діагностика спирається на знання експерта-онколога, які згруповані за такими розділами: термографія; анамнез; фізикальні дослідження; ехотомографія. Система дозволяє класифікувати такі пухлини: - ліпома; фіброаденома; фіброзно-кістозна мастопатія дифузна; фіброзно-кістозна мастопатія локалізована; ДФА (дифузний); ДФА (локалізований); мастит.